«Моніторинг громадської думки населення України» січень 2021 року (оновлено)
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Моніторинг громадських настроїв з червня 2020 р. по січень 2021 р. засвідчує доволі сталі тенденції змін електоральних орієнтацій населення країни. Протягом 2020 р. рейтинг партії «Слуга народу» повільно зменшувався, а рейтинг «Опозиційної платформи – За життя» повільно зростав. За даними січня 2021 р. відбулась «зміна лідера»:
2020 рік | 2021 рік | ||||||
06 | 07 | 08 | 09 | 11 | 12 | 01 | |
«Опозиційна платформа – За життя» | 18,6 | 20,1 | 21,3 | 22,0 | 22,1 | 22,2 | 22,6 |
«Слуга народу» | 30,5 | 29,8 | 26,7 | 25,9 | 25,9 | 25,9 | 20,7 |
«Європейська солідарність» | 12,0 | 15,7 | 12,5 | 14,2 | 15,9 | 16,0 | 15,6 |
«ВО «Батьківщина» | 9,7 | 9,6 | 9,8 | 9,5 | 9,1 | 9,9 | 11,3 |
При цьому протягом всього періоду моніторингу шанси бути обраними до складу ВР України мали лише ці чотири політичні сили. Як й у попередні місяці, на межі проходження до наступного складу Верховної Ради України перебуває партія «Сила і честь», яку у січні підтримали 4,9%.
Ідею проведення дострокових виборів до Верховної Ради України підтримують понад половину (50,6%) респондентів, у грудні 2020 р. цей показник становив 41,1%. Підтримка дострокових виборів Президента України в січні також зросла і становить 45,8% (у грудні – 36,4%).
Бажання взяти участь у виборах до Верховної Ради України, якби вони відбувались у найближчі дні, виявили 71,4% респондентів (декларують свою «безумовну участь» 37,5%, «напевно голосуватимуть» ще 33,9%). У грудні 2020 р. готовність взяти участь у голосуванні була дещо нижчою і становила 66,5% (сума відповідей «безумовно, так» і «скоріше, так»).
Для виміру «президентського рейтингу» при опитуванні було використано два списки політиків, які відрізнялись прізвищем кандидата від партії «Опозиційна платформа – За життя». В одному випадку як кандидат від цієї партії був вказаний В. Медведчук, у другому – Ю. Бойко. Такий підхід зумовлений необ’єктивністю опитувань, в яких одна політична сила представлена одразу декількома кандидатами, а крім того – прагненням дослідників проаналізувати ставлення респондентів до кожного з цих двох політиків як керівників партії, яка вийшла на перше місце за рейтингом. Вибір інших кандидатів у запропонованих списках диктувався тим, що сьогодні жоден з політиків не заявив про своє бажання взяти участь у президентських виборах і тим, що було б невірно обмежувати список кандидатів, зокрема, таким критерієм як участь у попередній кампанії 2019 року. Натомість при укладенні списку бралися до уваги такі критерії, як професійне і багаторічне зайняття політичною діяльністю, постійна підтримка з боку партії, робота з проблемами, які стосуються всіх громадян України. Залежно від списку потенційних кандидатів, готовність підтримати кандидатуру В. Зеленського продемонстрували 25,6% і 24,8% від тих, хто збирається голосувати і визначився з вибором. Незалежно від конкретного прізвища, друге умовне місце у «президентському рейтингу» посідає кандидат від партії «Опозиційна платформа – За життя»: за В. Медведчука готові проголосувати 15,5% респондентів, за Ю. Бойка – 18,4%. Третю і четверту сходинки рейтингу займають П. Порошенко 15,2% або 15,6%) та Ю. Тимошенко (11,5% або 11,1%).
Частка опитаних, які вважають, що країна розвивається у правильному напрямі, в січні 2021 р. становить 21,7%; протилежної думки дотримуються 78,3%.
Найактуальнішими для країни проблемами респонденти вважають: зростання тарифів на комунальні послуги (4,71 бала за 5-ти бальною шкалою), зростання цін, інфляцію (середня оцінка важливості 4,69 бала), занепад економіки (4,67 бала), воєнний конфлікт на Сході України (4,59 бала), відсутність роботи, безробіття (4,56 бала).
87,0% опитаних схильні вважати, що підвищення комунальних тарифів є необґрунтованим і не зумовлено нинішньою економічною ситуацією.
Зберігається ситуація, коли переважна більшість населення вважає, що діюча влада не може забезпечити безпеку своїм громадянам (59,6%), протилежної думки дотримуються 27,2%.
Думку про зовнішню залежність і управління підтримує більшість населення країни:
- лише 7,2% опитаних вважають Президента України повністю незалежним від впливу інших країн та організацій;
- повністю незалежним Кабінет Міністрів України вважають лише 5,5%.
Порівняно з груднем 2020 р., частка респондентів, які вважають Президента України повністю залежним від впливу інших країн та організацій зросла з 38,7% до 42,2%. Переважна більшість опитаних (57,5%) оцінює такий вплив виключно як шкідливий.
Відповідаючи на запитання про залежність української економіки від зовнішнього впливу, 48,4% респондентів погодилися з твердженням, що українська влада в своїй економічній політиці повністю залежить від впливу інших країн та організацій, ще 41,1% визнають частковий вплив; лише 4,5% думають, що українська влада повністю незалежна в своїй економічній політиці.
Ратифікацію Україною кредитної угоди з ЄС за умови виконання Україною передбачених угодою зобов’язань вважають шкідливою («дуже» або «скоріше») 58,5% опитаних, корисною («дуже» або «скоріше») – 11,8%. Порівняно із груднем 2020 р. питома вага критичних оцінок істотно зросла.
Залишається негативною оцінка зобов’язань України, що виникли внаслідок переговорів з Міжнародним валютним фондом:
- запровадження ринкових цін на газ і тепло для населення не підтримують 77,5% опитаних,
- оптимізацію мережі шкіл не підтримують 85,1% респондентів,
- продовження реформи системи охорони здоров’я у поточному форматі – 71,8% опитаних.
Позитивно оцінили запрошення іноземних громадян на роботу до українських органів влади й управління українськими державними компаніями («Укрзалізниця», «Нафтогаз України» тощо), лише 12,7% (сума відповідей «дуже корисно» і «скоріше, корисно»). Питома вага опитаних, які оцінюють такі запрошення негативно, у січні становила 54,3% (сума відповідей «дуже шкідливо» і «скоріше, шкідливо»).
Продовжилася тенденція погіршення балансу довіри (співвідношення тих, хто довіряє й тих, хто не довіряє) до Президента України: у січні він становив -37,1% (що в 1,5 рази гірше порівняно із негативним балансом довіри в грудні 2020 р., який складав -23,9%).
Баланс довіри до Кабінету Міністрів України також є від’ємним і становить -66,7%, до Верховної Ради України -71,0%.
За даними січневого опитування (як і в останні місяці минулого року) «Опозиційна платформа – За життя» (Бойко Ю., Медведчук В., Рабінович В.) випереджає правлячу партію та інші парламентські політичні партії в показниках позитивної оцінки громадської думки щодо парламентської діяльності за такими напрямами, як припинення воєнного конфлікту на Донбасі для встановлення миру (20,3% відмічають її зусилля в цьому напрямі); докладанні зусиль для економічного зростання й підвищення рівня життя населення України (18,3%) та захисту інтересів звичайних людей щодо «земельного питання» (17,6%). Частка респондентів, які зазначили постійні зусилля ОПЗЖ щодо обмеження необґрунтовано високих виплат чиновникам, становить 15,2%.
На думку 49,9% опитаних у січні 2021 р., в інтересах України виконувати Мінські угоди для врегулювання воєнного конфлікту на Донбасі. Вважають правильним відмовитися від їх виконання 27,9% респондентів.
Ідею надання автономії у складі України непідконтрольним територіям Донецької та Луганської областей сумарно підтримують 49,6%, проти виступають 33,7%.
На думку 68,2% опитаних, Україні потрібно вести прямі переговори з Російською Федерацією для досягнення миру на Донбасі, проти таких перемовин – 19,8%.
Ідею прямих переговорів з керівництвом так званих самопроголошених Донецької та Луганської республік для досягнення миру підтримують 51,2% опитаних, проти таких переговорів – 38,0%.
47,2% опитаних у побутовому спілкуванні віддають перевагу українській мові (виключно українською спілкуються 31,0%, переважно українською – 16,2%). Рівною мірою як українську, так і російську мову вживають 24,2%, російською спілкуються 28,0% (виключно російською – 13,9%, переважно російською – 14,1%).
Телевізійні програми українською мовою хотіли б переглядати 38,6%, як російською, так і українською – 39,7%, російській мові при перегляді телевізійних програм віддають перевагу 19,7%.
Фільми російського виробництва хотіли б дивитися українською мовою 25,9% опитаних, як українською, так і російською – 32,6%, російською мовою – 36,6%.
При читанні улюблених друкованих видань 35,0% респондентів хотіли б робити це українською мовою, як українською, так і російською однаково часто – 33,2%, російській мові при читанні віддають перевагу 22,0%.






































