Перейти до основного вмісту
Центр «Соціальний Моніторинг» Центр соціологічних досліджень в Україні
  • Укр
Наші проекти

«Моніторинг громадської думки населення України: оцінки та настрої»

SMC_wave11 PR Monitoring 07_04_2021(.pdf)2 MB
SMC_W11_press-reliz_tables_UKR(.pdf)687 KB

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Моніторинг громадських настроїв з червня 2020 р. по березень 2021 р. засвідчує доволі сталі тенденції змін електоральних орієнтацій населення країни. Протягом 2020 р. рейтинг партії «Слуга народу» повільно зменшувався, а рейтинг «Опозиційної платформи – За життя» повільно зростав. В лютому та березні поточного року ситуація набула нової тенденції: повільне зростання рейтингу партії «Слуга народу» та повільне зменшення рівня електоральної підтримки ОПЗЖ. За даними  березня 2021 р. за партію «Слуга народу» висловили готовність проголосувати 23,9% з числа тих, хто братиме участь у вборах та визначилися з вибором; за партію «Опозиційна платформа – За життя» проголосували б 20,5%; партію «Європейська солідарність» обрали 16,1%; ВО «Батьківщина» – 11,5%.

Протягом всього періоду моніторингу шанси бути обраними до складу ВР України мали лише ці чотири політичні сили. Як й у попередні місяці, на межі проходження до наступного складу Верховної Ради України перебуває партія «Сила і честь», питома вага прихильників якої у березні склала 4,9%.

Ідею проведення дострокових виборів до Верховної Ради України підтримують 44,1% респондентів, у лютому 2021 р. цей показник також був високим і становив 47,4%. Підтримка дострокових виборів Президента України в березні склала 39,7% (у лютому  2021 р. – 42,8%).

Бажання взяти участь у виборах до Верховної Ради України, якби вони відбувались у найближчі дні, виявили 72,3% респондентів (декларують свою «безумовну участь» 35,8%, «напевно голосуватимуть» ще  36,7%). У порівняно із лютим 2021 р. готовність взяти участь у голосуванні практично не змінилася (сума відповідей «безумовно, так» і «скоріше, так» у лютому становила 72,2%).

Частка опитаних, які вважають, що країна розвивається у правильному напрямі, у березні 2021 р. становить 24,4%; протилежної думки дотримуються понад три чверті –  75,6%.

Найактуальнішими для країни проблемами респонденти вважають: зростання цін, інфляцію (середня оцінка важливості 4,62 бали за 5-ти бальною шкалою), зростання тарифів на комунальні послуги (4,61 бали), занепад економіки (4,60 бали), воєнний конфлікт  на Сході України (4,57 бали),  відсутність роботи, безробіття (4,48 бали).

Як і раніше, зберігається ситуація, коли переважна більшість населення вважає, що діюча влада не може забезпечити безпеку своїм громадянам (57,8%), протилежної думки дотримуються 29,1%. 41,5% опитаних зазначили, що тією або іншою мірою («скоріше» або «зовсім») не почуваються у безпеці.

Серед тих респондентів, які визначилися з відповіддю на запитання, лише 19,9% вважають, що влада впоралася із вирішенням проблеми із вакцинацією населення от COVID-19, протилежної думки дотримуються 80,1%. 80,2% тих, хто критично оцінює зусилля влади щодо вакцинації, впевнені, що причиною є непрофесіоналізм української влади та політичні інтереси при виборі вакцини. 19,8% з тих, хто вважає, що влада не впоралася із вакцинацією,  схильні пояснювати це об’єктивними причинами: чергою на отримання вакцин у світі та складністю ведення перемовин щодо їх придбання.

Більшість населення підтримує думку про зовнішню залежність країни:

  • понад половину респондентів – 54,6% – вважають, що Україна не є незалежною державою, протилежної думки дотримуються лише третина (36,3%);
  • лише 9,2% опитаних вважають Президента України повністю незалежним від впливу інших країн та міжнародних організацій; натомість 84,2% переконані, що Президент – або повністю, або частково – залежний від впливу інших країн і міжнародних організацій. Серед тих, хто визнає наявність зовнішнього впливу, 53,5% оцінюють такий вплив як скоріше шкідливий, і лише 3,0% – як корисний;
  • повністю незалежним Кабінет Міністрів України вважають лише 7,7% респондентів, як повністю або частково залежний від зовнішнього впливу уряд сприймають 84,3% опитаних, корисним вважають такий вплив 2,5% тих, хто визнає його наявність.

Відповідаючи на запитання про залежність української економіки від зовнішнього впливу, 44,4% респондентів погодилися з твердженням, що українська влада в своїй економічній політиці повністю залежить від впливу інших країн та організацій, ще 42,7% визнають частковий вплив; лише 6,4% думають, що українська влада повністю незалежна в своїй економічній політиці.

Ратифікацію Україною кредитної угоди з ЄС за умови виконання Україною передбачених угодою зобов’язань вважають шкідливою («дуже» або «скоріше») 57,5% опитаних, корисною («дуже» або «скоріше») – 11,0%.

Як і в минулі місяці спостережень, залишається негативною оцінка населенням зобов’язань України, що виникли  внаслідок переговорів з Міжнародним валютним фондом:

  • запровадження ринкових цін на газ і тепло для населення не підтримують 75,3% опитаних;
  • оптимізацію мережі шкіл не підтримують 83,4% респондентів;
  • продовження реформи системи охорони здоров’я у поточному форматі – 68,2% опитаних.

Позитивно оцінили запрошення іноземних громадян на роботу до українських органів влади й управління українськими державними компаніями («Укрзалізниця», «Нафтогаз України» тощо)  11,6%  респондентів (сума відповідей «дуже корисно» і «скоріше, корисно»). Питома вага опитаних, які оцінюють такі запрошення негативно, у лютому становила 52,5% (сума відповідей «дуже шкідливо» і «скоріше, шкідливо»).

У березні 2021 р. баланс довіри (співвідношення тих, хто довіряє й тих, хто не довіряє) до Президента України -31,6%. Баланс довіри до Кабінету Міністрів України також є від’ємним і становить -56,2%, до Верховної Ради України  -62,8%.

За  даними  березневого опитування (як і в останні місяці минулого року) «Опозиційна платформа – За життя» (Бойко Ю., Медведчук В., Рабінович В.) випереджає правлячу партію та інші парламентські політичні партії в показниках позитивної оцінки громадської думки щодо парламентської діяльності за такими напрямами, як припинення воєнного конфлікту на Донбасі для встановлення миру (17,4% відмічають її зусилля в цьому напрямі); докладанні зусиль для економічного зростання й підвищення рівня життя населення України (13,9%) та захисту інтересів звичайних людей щодо «земельного питання» (15,3%). Частка респондентів, які зазначили постійні зусилля ОПЗЖ  щодо обмеження необґрунтовано високих виплат чиновникам, становить 13,8%.

На думку 47,2% опитаних у березні 2021 р., в інтересах України виконувати Мінські угоди для врегулювання воєнного конфлікту на Донбасі. Вважають правильним відмовитися від їх виконання 29,6% респондентів.

Ідею надання автономії у складі України непідконтрольним територіям Донецької та Луганської областей  готові підтримати сумарно 44,8% («Впевнені, що підтримали б» та «Скоріше, підтримали б»), проти виступають 39,2% (сума відповідей «скоріше, не підтримали б» та «впевнені, що підтримали б»).

На думку 67,8% опитаних, Україні потрібно вести прямі переговори з Російською Федерацією для досягнення миру на Донбасі, проти таких перемовин – 21,2%.

Ідею прямих переговорів з керівництвом так званих самопроголошених Донецької та Луганської республік для досягнення миру підтримують 48,7% опитаних, проти таких переговорів – 39,1%.

42,2% респондентів згодні із твердженням, що в Україні відбувається наступ на свободу слова.

41,1% зазначили, що не підтримують заборону мовлення опозиційних каналів  «Ньюзван», «ЗІК» і  «112 Україна», підтримують таку заборону 41,1%.

48,6% опитаних у побутовому спілкуванні віддають перевагу українській мові (виключно українською спілкуються 34,4%, переважно українською – 14,8%). Рівною мірою як українську, так і російську мову вживають 26,9%, російською спілкуються 24,4% (виключно російською – 10,3%, переважно російською – 14,1%).

Телевізійні програми українською мовою хотіли б переглядати 44,2%, як російською, так і українською – 36,6%, російській мові при перегляді телевізійних програм віддають перевагу 16,6%.

Фільми російського виробництва хотіли б дивитися українською мовою 28,9% опитаних, як українською, так і російською – 29,1%, російською мовою – 34,5%.

При читанні улюблених друкованих видань 37,6% респондентів хотіли б робити це українською мовою, як українською, так і російською однаково часто – 32,3%, російській мові при читанні віддають перевагу 18,6%.

Новини у Вашій пошті

Ми надсилаємо тільки найважливіші новини, не частіше 1 разу в місяць